Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

служить в людях

  • 1 служить в людях

    [VP; subj: human]
    =====
    to work for s.o. while residing on his premises:
    - X was in the service of others.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > служить в людях

  • 2 СЛУЖИТЬ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > СЛУЖИТЬ

  • 3 ЛЮДЯХ

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ЛЮДЯХ

  • 4 жить в людях

    [VP; subj: human]
    =====
    to work for s.o. while residing on his premises:
    - X was in the service of others.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > жить в людях

  • 5 в людях

    уст.
    1) (в обществе других, среди людей) in <smb.'s> society (company); cf. go out; get around

    - В самом деле, приходите вечером. Праздник же сегодня! Немного выпьем, поговорим, любители могут заняться "пулькой". Вам надо в люди выходить, монахом живёте, не годится. (В. Ажаев, Далеко от Москвы) — 'I mean it. Why not come over this evening? After all, it's a holiday. We'll have a drink and a talk and those who want to can have a game of cards. You ought to get around a bit more. You live like a recluse. It isn't right.'

    2) (в услужении у других людей, на работе по найму) in smb.'s service; work for hire; take service with smb.

    Я уже тогда пробовал служить "в людях", был некоторое время "мальчиком" в магазине обуви... (М. Горький, О сказках) — I had already been 'in service' as a 'boy' in a shoe store...

    Русско-английский фразеологический словарь > в людях

  • 6 жить в людях

    v
    gener. (служить) estar sirviendo, (служить) ser criado (doméstico)

    Diccionario universal ruso-español > жить в людях

  • 7 люди

    мн. (ед. человек м)
    1. ода-мон, мардум, халқ; молодые люди 1) одамони ҷавон 2) (чета) арӯсу домод; было много людей мардум бисёр буданд // аҳл; люди науки аҳли илм; люди искусства аҳли санъат
    2. (кадры) коркунон, коргарон; нашему заводу нужны люди ба заводи мо коргарон даркоранд
    3. воен. одамон, аскарон, ҷанговарон; командир заботился о своих людях командир ба ҷанговарони (аскарони) худ ғамхорӣ мекард
    4. уст. хизматгорон, пешхизматҳо <> люди доброй воли одамони некирода (сулҳҷӯй); бывшие люди радди маъракашудагон; гулящие люди одамони озод; работные люд-и ист. аҳли кор, коргарон; на людях дар пеши назари мардум, дар байни одамон; на людях и смерть красна посл. марги бо ёрон тӯй аст; выбиться в люди бо машаққат ба қатори одамон даромадан; вывести в люди кого одам кардан, ба қатори одамон даровардан; выйти в люди ба қатори одам даромадан; жить (служить) в людях дар даргоҳи мардум кор кардащ. все мы люди одамизод - шири хомхӯрда; свет (мир) не без добрых люде посл. люд як дари баста, сад дари кушода; свой люди -сочтёмся погов. ҳисоби дӯстон - дар дил; поспешишь - людёи насмешишь погов. \люди дар кори шитоб пушаймонӣ бисьёр

    Русско-таджикский словарь > люди

  • 8 Л-174

    ЖИТЬ (СЛУЖИТЬ) В ЛЮДЯХ obs VP subj: human to work for s.o. while residing on his premises
    X жил в людях - X was a hired hand (a live-in servant)
    X was in the service of others.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Л-174

  • 9 estar sirviendo

    Испанско-русский универсальный словарь > estar sirviendo

  • 10 ser criado

    Испанско-русский универсальный словарь > ser criado

  • 11 number

    ˈnʌmbə
    1. сущ.
    1) а) мат. число;
    сумма, цифра;
    австрал. арифметика high number ≈ большое число low number ≈ небольшое число algebraic number complex number compound number decimal number even number imaginary number infinite number irrational number mass number mixed number natural number negative number odd number positive number prime number quantum number whole number science of numbers б) количество, число to decrease, reduce a number ≈ сокращать число, уменьшать количество to increase a number ≈ увеличивать число, увеличивать количество to reduce the number of traffic accidents ≈ сокращать число дорожно-транспортных происшествий large number ≈ большое число small number ≈ небольшое число in great numbers approximate number round number certain number enormous number untold number growing number a number of in numbers out of number without number Numbers Syn: quantity в) номер( какого-л. объекта;
    также предмет, на котором написан, вырезан и т.д. номер) to call, dial a numberнабирать номер, звонить lucky numberсчастливый номер, счастливое число serial number( of a product) ≈ серийный номер (продукта) serial number (of a soldier) ≈ личный номер (солдата) telephone numberтелефонный номер unlisted number ≈ номер телефона, не внесенный в телефонную книгу winning number (of a lottery) ≈ выигрышный номер (в лотерее) get the wrong number call number motorcar's number Number 10
    2) а) номер, пункт( в программе какого-л. действа) б) номер, выпуск, экземпляр( чего-л. периодического и т. п.) the daily number ≈ выпуск газеты, выходящий ежедневно back number в) разг. что-л. выделяющееся, могущее служить образцом г) элемент оглавления, списка;
    часть музыкального произведения
    3) а) грам. число б) грам. числительное cardinal number ordinal number Syn: numeral
    4) редк. ритм, размер (стихотворный) ;
    перен. мн. стихи ∙ his number goes up ≈ он умирает, его песенка спета, ему крышка number one number two get one's number take one's number have one's number
    2. гл.
    1) а) нумеровать;
    считать, пересчитывать( о людях, реже о предметах) His days are numbered. ≈ Его дни сочтены. Mussulmans consider every attempt to number the people as a mark of great impiety. ≈ Мусульмане считают любую попытку пересчитать людей как признак нечестивости. Syn: enumerate;
    count б) воен. рассчитываться to number offделать перекличку по номерам
    2) а) числиться, быть в числе (among, in) I am proud to number her among my friends. ≈ Я горд, что я ее друг. Syn: count>, reckon, class б) зачислять, причислять be numbered with Syn: rank
    3) насчитывать The crew and passengers numbered
    33.. ≈ Команда плюс пассажиры, тридцать три человека. Syn: equal, amount
    4) прожить столько-то лет число, количество - livestock *s поголовье скота - * of copies (полиграфия) тираж - in * численно, числом - they are twenty in * их двадцать - we were few in * нас было мало - to the * of 10,000 в добровольцы записалось до 10 000 человек - a large * много - a large * of people масса народу - a limited * of cars is available поступило в продажу некоторое количество автомашин - quite a * of people довольно многие (люди) - out of * бесчисленное множество;
    несть числа - times without * бесчисленное множество раз - any * любое количество;
    много - I have shown him any * of kindnesses я оказывал ему множество любезностей - many people, myself among the *, think that... многие люди, и я в том числе, думают, что... - he is not of our * он не принадлежит к нашему кругу - given equal *s we should be stronger при одинаковой численности мы должны быть сильнее некоторое количество, ряд - a * of people некоторые( люди) ;
    кое-кто - a * of accidents always occur on slippery roadways на скользкой мостовой всегда происходят несчастные случаи - a * of books is missing from the library из библиотеки пропал ряд книг большое число, масса - in *s в большом количестве;
    значительными силами - in superior *s (военное) превосходящей численностью - *s of people came to see the exhibition посмотреть выставку пришла масса народу - to win by *s победить благодаря численному превосходству - to be overpowered by *s, to yield to *s отступить перед превосходящими силами (военное) количество вооружений - actual * фактическое количество - aggregate * суммарное количетсво - agreed * согласованное количество (порядковый) номер - index * порядковый номер - registration * инвентарный номер - reference * (официальное) номер для ссылок;
    номер заказа - code * (телефония) номер по телеграфному коду - wrond *! вы не туда попали! (ответ по телефону) - atomic * атомный номер( в таблице Менделеева) - call * шифр( карты, книги) - the * of a house номер дома - * of the piece crew (военное) номер орудийного расчета - to take the driver's * записать номер такси номер (дома) (употр. в сокр. форме No) - he lives at No. 18 он живет в доме N 18 - he lives in No. 4 он живет в четвертом номере (гостиницы) номер, выпуск (издания) - back * старый номер (газеты) ;
    нечто устаревшее;
    отсталый человек - to feel oneself a back * чувствовать, что отстал от жизни - the current * of a magazine последний номер журнала - a story issued in *s роман, выходящий отдельными выпусками номер программы, выступление - the first * on the program первый номер программы - she sang several *s from the opera она спела несколько арий из этой оперы (разговорное) что-л. выделяющееся, бросающееся в глаза - this hat is a smart * эта шляпка - верх изящества - he is a sly * он большой хитрец( разговорное) девушка, девчонка - blonde * блондиночка (американизм) ежедневная нелегальная лотерея (ставки делаются на цифры в статистических таблицах и т. п., помещаемых в газетах) (американизм) мошенничество, жульничество (сленг) наркотик - * 3 кокаин - * 8 героин - * 13 морфин позывные сумма, цифра;
    число - binary * двоичное число - broken * дробь - intact * целое число - Roman *s римские цифры - artificial *s логарифмы - in round *s в круглых цифрах;
    примерно;
    короче говоря арифметика - he has skill in *s он силен в арифметике (грамматика) число - plural * множественное число( специальное) показатель, число - gloss * (текстильное) показатель блеска - acid * кислотное число, коэффициент кислотности - solubility * показатель растворимости - elevation * высотная отметка - scale * знаменатель масштаба - weight * весовой коэффициентстатистике) - base * (информатика) основной индекс( классификации) - * of dimension размерность - * in a scale (метеорология) балл( силы ветра) (стихосложение) (музыкальное) метр, размер;
    ритм стихи - mournful *s унылые строфы > No. 10 (Downing Street) резиденция премьер-министра Великобритании > smb.'s * goes up чье-л. дело плохо, кому-л. крышка, чья-л. песенка спета > to lose the * of one's mess (военное) (жаргон) "сняться с довольствия" (т. е. умереть) > to get smb.'s * (американизм) (сленг) раскусить кого-л > to do a * on smb. (американизм) (сленг) морочить, ловко обработать кого-л;
    высмеивать кого-л.;
    издеваться над кем-л;
    заигрывать с кем-л > to do a * on smb.'s head заморочить кому-л. голову > to have smb.'s * on it (американизм) (сленг) быть специально предназначенным для кого-л. (о пуле) > opposite * (математика) противолежащий нумеровать - *ed copy нумерованный экземпляр (книги) - to * houses нумеровать дома - * the questins from 1 to 10 перенумеруйте вопросы от первого до десятого насчитывать - we *ed twenty in all всего нас было двадцать человек - the population *s 1000 население составляет 1000 человек - he *s fourscore years ему перевалило за восемьдесят - those present *ed fifty присутствующих насчитывалось пятьдесят человек - they * in hundreds их число доходит до нескольких сотен причислять, зачислять;
    числить (кем-л, чем-л.) - to be *ed with the saints быть причисленным к лику святых - I * Thomas among my friends я причисляю Томаса к своим друзьям - Julius Caesar is *ed among the greatest captains of all ages Юлия Цезаря считают одним из величайших полководцев всех времен - this painting is *ed among the treasures of the gallery это полотно относится к числу сокровиц галереи (книжное) считать, пересчитывать - his days are *ed дни его сочтены - who can * the stars? кто сочтет звезды?;
    кто знает, сколько на небе звезд? (военное) производить расчет - by twos, *! на первый-второй - рассчитайсь! (команда) - * (off) ! по порядку номеров - рассчитайсь! (команда) absolute ~ вчт. неименованное число abstract ~ вчт. неименованное число account ~ номер счета account ~ вчт. учетный номер actual ~ вчт. фактическое число application ~ пат. номер заявки arithmetic ~ вчт. арифметическое число assembly ~ вчт. шифр комплекта average sample ~ средний объем выборки base ~ вчт. основание системы счисления basic ~ базисная величина ~ причислять, зачислять;
    to be numbered with быть причисленным к binary decimal ~ вчт. двоично-десятичное число binary ~ вчт. двоичное число binary-coded decimal ~ вчт. двоично-кодированное десятичное число binary-coded ~ вчт. двоично-кодированное число block ~ вчт. номер блока book ~ учетный номер книги ~ номер;
    motorcar's number номер автомашины;
    call number шифр (книги, пленки и т. п.) call ~ вызываемый номер call ~ вчт. вызывающий параметр cardinal ~ мат. кардинальное число cardinal ~ количественное числительное catalogue ~ каталожный номер check ~ вчт. контрольное число column ~ вчт. номер столбца commercial register ~ номер коммерческой фирмы в регистре register: commercial ~ number (for tax and VAT collection purposes) номер коммерческой фирмы в регистре (для налогообложения и сбора налога на добавленную стоимость) customer account ~ номер счета клиента cylinder ~ вчт. номер цилиндра danger ~ категория риска decimal ~ десятичное число device ~ вчт. номер устройства double-precision ~ вчт. число с двойной точностью error ~ вчт. номер ошибки extension ~ добавочный номер file ~ номер дела file ~ номер документа file ~ номер единицы хранения floating-point ~ вчт. число с плавающей запятой fractional ~ дробное число generation ~ вчт. номер версии giro account ~ номер жиросчета ~ первоклассный, самый главный;
    problem No. 1 самая важная проблема;
    his number goes up он умирает, его песенка спета, ему крышка identity ~ идентификационный номер identity ~ личный номер ~ число, количество;
    a number of некоторое количество;
    in number численно, количеством in (great) ~s в большом количестве in (great) ~s значительными силами;
    out of (или without) number множество, без числа;
    a number (или numbers) of people много народу index ~ вчт. индекс index ~ коэффициент index ~ числовой показатель insurance ~ номер страхового договора integer ~ вчт. целое число inverse ~ вчт. обратное число invoice ~ номер счета-фактуры item ~ номер изделия item ~ вчт. номер позиции item ~ вчт. номер элемента journal ~ номер журнала land register ~ номер кадастра licence ~ номерной знак автомобиля line ~ вчт. номер строки lot ~ номер лота lot ~ число изделий в партии magic ~ вчт. системный код mixed ~ вчт. смешанное число ~ номер;
    motorcar's number номер автомашины;
    call number шифр (книги, пленки и т. п.) natural ~ вчт. натуральное число natural ~ мат. натуральное число negative ~ вчт. отрицательное число number разг. (что-л.) выделяющееся, могущее служить образцом;
    number one (или No. ~ выпуск, номер, экземпляр (журнала и т. п.) ~ выпуск ~ зачислять ~ количество ~ насчитывать;
    the population numbers 5000 население составляет 5000 человек ~ насчитывать ~ номер (программы) ~ номер;
    motorcar's number номер автомашины;
    call number шифр (книги, пленки и т. п.) ~ номер ~ нумеровать ~ нумеровать ~ первоклассный, самый главный;
    problem No. 1 самая важная проблема;
    his number goes up он умирает, его песенка спета, ему крышка ~ пересчитывать ~ показатель ~ (No.) порядковый номер ~ предназначать ~ причислять, зачислять;
    to be numbered with быть причисленным к ~ воен. рассчитываться;
    to number off делать перекличку по номерам ~ прос. ритм, размер ~ свое "я";
    собственная персона ~ pl прос. стихи ~ мат. сумма, число, цифра;
    science of numbers арифметика ~ сумма ~ уст. считать, пересчитывать;
    his days are numbered его дни сочтены ~ цифра ~ числиться, быть в числе (among, in) ~ грам. число ~ число, количество;
    a number of некоторое количество;
    in number численно, количеством ~ число ~ in succession нумеровать по порядку ~ in system вчт. число в системе ~ in the queue вчт. длина очереди ~ число, количество;
    a number of некоторое количество;
    in number численно, количеством ~ of allocation units количество голосов, на основании которых распределяются мандаты в парламенте ~ of claims число исков ~ of members число членов ~ of packages число мест груза in (great) ~s значительными силами;
    out of (или without) number множество, без числа;
    a number (или numbers) of people много народу ~ of persons employed число сотрудников ~ of respondents число опрошенных ~ of risks число рисков ~ of units waiting вчт. длина очереди ~ of votes число голосов ~ of years возраст ~ воен. рассчитываться;
    to number off делать перекличку по номерам number разг. (что-л.) выделяющееся, могущее служить образцом;
    number one (или No. odd ~ нечетное число opposite ~ лицо, занимающее такую же должность в другом учреждении opposite ~ партнер по переговорам opposite: ~ number лицо, занимающее такую же должность в другом учреждении, государстве и т. п.;
    партнер, коллега order ~ номер заказа order ~ порядковый номер ordinal ~ вчт. порядковый номер ordinal ~ порядковый номер in (great) ~s значительными силами;
    out of (или without) number множество, без числа;
    a number (или numbers) of people много народу packed decimal ~ вчт. упакованное десятичное число page ~ вчт. номер страницы page ~ полигр. номер страницы parcel ~ номер земельного участка patent ~ номер патента personal identification ~ вчт. личный идентификационный номер personal ~ личный идентификационный номер phone ~ номер телефона physical block ~ вчт. физический номер блока policy ~ номер страхового полиса ~ насчитывать;
    the population numbers 5000 население составляет 5000 человек positive ~ вчт. положительное число precedence ~ вчт. приоритетный номер prime ~ простое число prime: ~ mover тех. первичный двигатель;
    перен. душа( какого-л.) дела;
    prime number мат. простое число priority ~ вчт. показатель приоритета ~ первоклассный, самый главный;
    problem No. 1 самая важная проблема;
    his number goes up он умирает, его песенка спета, ему крышка pseudorandom ~ псевдослучайное число random ~ случайное число rational ~ рациональное число real ~ вещественное число real ~ действительное число reciprocal ~ обратное число reference ~ номер для ссылок reference ~ номер документа reference ~ шифр документа registration ~ номерной знак registration ~ регистрационный номер round ~ округленное число ~ мат. сумма, число, цифра;
    science of numbers арифметика securities ~ номер ценной бумаги sequence ~ порядковый номер serial ~ номер в серии serial ~ порядковый номер serial ~ регистрационный номер serial ~ серийный номер serial: ~ последовательный;
    serial number порядковый номер share serial ~ серийный номер акции shelf ~ doc. регистрационный номер shelf ~ doc. учетный номер signed ~ вчт. число со знаком simple ~ однозначное число special service ~ специальный служебный номер statement ~ вчт. номер оператора statistical code ~ статистический кодовый номер suffix ~ нижний индекс tag ~ вчт. кодовая метка tariff ~ позиция в таможенном тарифе tax identification ~ регистрационный номер фирмы в налоговом управлении (США) telephone ~ номер телефона three-figure ~ трехзначное число three-figure ~ трехзначный номер title ~ титульный номер track ~ вчт. номер дорожки two-digit ~ двузначное число unit ~ вчт. номер устройства unlisted ~ номер телефона, не внесенный в телефонный справочник unobtainable ~ номер телефона, не помещенный в телефонный справочник и не сообщаемый справочной службой unsigned ~ вчт. число без знака user identification ~ вчт. шифр пользователя user ~ вчт. код пользователя vacant ~ незанятый абонентский номер vacant ~ свободный абонентский номер version ~ вчт. номер версии virtual block ~ вчт. виртуальный номер блока wave ~ волновое число

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > number

  • 12 number

    1. noun
    1) число, количество; a number of некоторое количество; in number численно, количеством; in (great)
    numbers
    а) в большом количестве;
    б) значительными силами; out of (или without) number множество, без числа; а number (или numbers) of people много народу
    2) номер; motorcar's number номер автомашины; call number шифр (книги, пленки и т. п.)
    3) номер (программы)
    4) math. сумма, число, цифра; science of numbers арифметика
    5) выпуск, номер, экземпляр (журнала и т. п.);
    back number
    а) старый номер (газеты, журнала);
    б) нечто устаревшее;
    в) человек, отставший от жизни
    6) gram. число
    7) (pl.) prosody стихи
    8) prosody ритм, размер
    9) collocation что-л. выделяющееся, могущее служить образцом
    number one (или No. 1) а) свое 'я'; собственная персона;
    б) первоклассный, самый главный; problem No. 1 самая важная проблема
    his number goes up он умирает, его песенка спета, ему крышка
    Syn:
    quantity
    2. verb
    1) нумеровать
    2) числиться, быть в числе (among, in)
    3) насчитывать; the population numbers 5000 население составляет 5000 человек
    4) причислять, зачислять; to be numbered with быть причисленным к
    5) mil. рассчитываться; to number off делать перекличку по номерам
    6) obsolete считать, пересчитывать; his days are numbered его дни сочтены
    * * *
    (n) количество; номер; число
    * * *
    1) число, количество 2) номер 3) насчитывать
    * * *
    [num·ber || 'nʌmbə(r)] n. число, количество, большое количество, многочисленность; группа, компания; номер, экземпляр, выпуск; сумма, цифра, числительное; размер; ритм; стихи v. нумеровать, номеровать, насчитывать, причислять, причислить, зачислять, числиться, быть в числе, считать, пересчитывать, рассчитываться
    * * *
    количество
    насчитывать
    номер
    позывные
    сумма
    считать
    численность
    число
    * * *
    1. сущ. 1) а) мат. число; сумма, цифра; австрал. арифметика б) количество в) номер 2) а) номер, пункт б) номер, выпуск, экземпляр в) разг. что-л. выделяющееся, могущее служить образцом г) элемент оглавления, списка; часть музыкального произведения 2. гл. 1) а) нумеровать; считать, пересчитывать (о людях, реже о предметах) б) воен. рассчитываться 2) а) числиться, быть в числе (among, in) б) зачислять

    Новый англо-русский словарь > number

  • 13 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 14 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 15 divide

    dɪˈvaɪd
    1. сущ.
    1) разг. дележ, дележка, раздел на части There is to be the big divide next New Year, but I shan't be in it. ≈ В следующем году намечается грандиозная раздача слонов, но мне этого уже не видать.
    2) амер. геогр. водораздел, водораздельный хребет Great Continental Divide Syn: watershed
    2. гл.
    1) отделять одно от другого а) отделять(ся), разъединять(ся), нарушать целостность( from) (тж. divide off) I want to build a fence to divide the flower garden from the vegetable garden. ≈ Чтобы отделить цветник от сада, мне пришлось построить оградку. This purl of the field has been divided off with a fence, to keep the cows in. ≈ Эта часть поля была огорожена плетнем, чтобы коровы не могли выйти за его пределы. Thy kingdom is divided, and given to the Medes and Persians. ≈ Разделено царство твое, и отдано мидянам и персам ( Дан, 5-
    28) The sick were divided from the rest. ≈ Больных отделили от остальных. divide and rule divide and govern б) вызывать разногласия( о предмете дискуссии) ;
    расходиться, не соглашаться( о людях) в) парл. голосовать Opposition were afraid to divide upon it. ≈ Оппозиция боялась ставить это на голосование. divide! divide! divide the House г) прям. перен. рассекать To divide a pathway through such a sea. ≈ Плыть по такому морю. д) сомневаться, колебаться, не иметь единого мнения, не знать, какое решение принять Syn: distract, perplex е) в Кембриджском университете о середине семестра The term divides on November 9th. ≈ Середина семестра 9го ноября. ∙ split up, cleave, break, cut, sunder, part
    2) делить целое на части а) делить(ся), распределяться Divide the cake equally among all the children. ≈ Раздели пирог поровну между детьми. The different responsibilities are divided among the committee members. ≈ Разным членам комитета поручена ответственность за разные участки работы. Syn: deal out, dispense б) разделять, дробить, подразделять;
    делить на группы, классы We commonly divide the people into agricultural and manufacturing. ≈ Обычно мы делим людей на крестьян и рабочих (Гамильтон,
    1845) Syn: class, classify в) тех. градуировать (измерительный прибор) г) мат. делить;
    суж. делиться нацело, без остатка д) делиться, отдавать часть чего-л. кому-л. еще;
    иметь свою часть от чего-л. If you'll be good, you shall divide in everything. ≈ Если будешь добр, у тебя будет все. ∙ divide the hoof Syn: allocate, allot, apportion, assign, distribute, ration Ant: commingle, connect, fuse, unify водораздел граница, рубеж - the continental * between Europe and Asia континентальная граница между Европой и Азией (разговорное) дележ;
    распределение > the Grand /Great/ D. (американизм) Скалистые горы;
    смерть > to go over the D. (американизм) перейти в мир иной, умереть делить, разделять - to * smth. in two делить что-л. пополам - to * smth. (into three parts) разделить что-л. (на три части) - to * one's hair in the middle носить волосы на прямой пробор - *d between hatred and pity (образное) со смешанным чувством ненависти и жалости делиться, разбиваться на части - to * into smaller groups разбиться на более мелкие группы - to * at the mouth образовывать дельту (о реке) (математика) делить, производить деление - to * 60 by 12, to * 12 into 60 разделить 60 на 12 (математика) быть делителем - 9 *s into 36, 36 *s by9 36 делится на 9 (математика) делиться без остатка классифицировать;
    подразделять - to * words into simple, derived and compound делить слова на простые, производные и сложные отделять;
    отрезать;
    отрывать - to * two houses отделять два дома друг от друга (стеной и т. п.) - to * fancy from fact отличать вымысел от истины - to * smb. from the world отрезать кого-л. от мира - to * the sheep from the goats (библеизм) отделить овец от козлищ отделять, служить преградой - the railing that *ed the spectators from the court перила, которые отделяли зрителей от суда - the mountains that * France from Spain горы, разделяющие Францию и Испанию распределять;
    производить дележ - to * the profits among /between/ them поделить прибыль между ними - to * smth. with a friend поделиться чем-л. с другом - to * one's time between work and play распределять время между работой и развлечениями - we * the work among us мы распределяем (всю) работу между собой рассредоточивать (внимание) - to * one's attention between two things думать одновременно о двух вещах вызвать разногласия, расхождения во мнениях - to be *d in opinion разойтись во взглядах - opinions are *d on the point по этому вопросу мнения расходятся - my mind is *d on the point у меня сомнения /я не принял решения/ по этому вопросу расходиться во мнениях, обнаруживать разногласия - the parties *d on the point партии разошлись во мнениях по этому вопросу - a party *d against itself партия, раздираемая разногласиями - a House *d against itself палата, не сумевшая прийти к общему /единому/ мнению (парламентское) голосовать, ставить на голосование, проводить голосование - to * the House провести голосование в палате - D.!, D.! ставьте на голосование! (парламентское) разделять на группы при голосовании (парламентское) вызывать разделение голосов - the proposal *d the meeting при голосовании этого предложения голоса участников собрания разделились (специальное) градуировать, наносить деления на шкалу (техническое) измельчать, диспергировать > * and rule разделяй и властвуй the Great Divide смерть;
    to cross the Great Divide умереть divide амер. водораздел ~ вызывать разногласия;
    расходиться (во взглядах) ;
    opinions are divided on the point по этому вопросу мнения расходятся ~ вызывать разногласия ~ вызывать расхождения во мнениях ~ парл. голосовать;
    divide!, divide! возгласы, требующие прекращения прений и перехода к голосованию;
    to divide the House провести поименное голосование ~ парл. голосовать;
    divide!, divide! возгласы, требующие прекращения прений и перехода к голосованию;
    to divide the House провести поименное голосование ~ парл. голосовать;
    divide!, divide! возгласы, требующие прекращения прений и перехода к голосованию;
    to divide the House провести поименное голосование ~ голосовать, ставить на голосование ~ голосовать ~ градуировать, наносить деления (на шкалу) ~ граница ~ мат. делить;
    делиться без остатка;
    sixty divided by twelve is five шестьдесят, деленное на двенадцать, равняется пяти ~ делить(ся) ;
    разделяться;
    to divide into several parts (among several persons) разделить на несколько частей( между несколькими лицами) ~ делить ~ классифицировать ~ отделять(-ся) ;
    разъединять(ся) ~ отделять ~ подразделять;
    дробить ~ подразделять ~ проводить голосование ~ разг. разделение;
    дележ ~ разделять ~ распределять (among, between) ;
    делиться (with) ~ распределять ~ рассредоточивать ~ расходиться во мнениях ~ ставить на голосование ~ делить(ся) ;
    разделяться;
    to divide into several parts (among several persons) разделить на несколько частей (между несколькими лицами) ~ парл. голосовать;
    divide!, divide! возгласы, требующие прекращения прений и перехода к голосованию;
    to divide the House провести поименное голосование house: to divide the ~ парл. провести поименное голосование;
    to make a house обеспечить кворум( в палате общин) the Great Divide перевал в Скалистых горах the Great Divide смерть;
    to cross the Great Divide умереть ~ вызывать разногласия;
    расходиться (во взглядах) ;
    opinions are divided on the point по этому вопросу мнения расходятся ~ мат. делить;
    делиться без остатка;
    sixty divided by twelve is five шестьдесят, деленное на двенадцать, равняется пяти

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > divide

  • 16 strike

    ̈ɪstraɪk I
    1. гл.
    1) ударять(ся), наносить удар, бить (физически: рукой, оружием, инструментом и т.п.) He struck me on the chin. ≈ Он ударил меня в подбородок. He struck the wall with a heavy blow. ≈ Он сильно ударил по стене. to strike him a blow ≈ нанести ему удар He struck his knee with his hand. ≈ Он ударил рукой по колену. He seized a stick and struck at me. ≈ Он схватил палку и ударил по мне. (см. strike at) He struck his hand on the table. ≈ Он трахнул рукой по столу. He struck his hand against/at the wall. ≈ Он ударил(ся) рукой о стену. I struck sharply upon the glass. ≈ Я резко ударил по стеклу. to struck a gun from someone's hand ≈ выбить пистолет из чьей-л. руки The ship struck a rock. ≈ Судно наскочило на скалу/ударилось о скалу. Two ships struck in the channel. ≈ Два корабля столкнулись в канале. Syn: hit, deliver a blow/stroke to
    2) пробивать, проникать сквозь что-л. а) уст. заколоть, зарубить, проткнуть( букв. и перен.) Every proof of the treachery struck like a knife into his heart. ≈ Каждое доказательство измены как нож вонзалось в его сердце. б) проникать сквозь, прорастать Trees struck roots deep into the soil. ≈ Деревни пускают корни глубоко в почву. The light strikes through the darkness. ≈ Свет пробивается сквозь темноту. в) перен. ловить на крючок, удить. the fish are striking well todayрыба сегодня хорошо ловится/клюет
    3) атаковать( о людях, зверях, болезнях, стихиях и т. п.;
    см. также strike out) The beasts struck with their claws. ≈ Звери использовали при нападении клыки. The house had been struck with/by lightning. ≈ В дом ударила молния. Hurricane killed 275 people as it struck the island. ≈ Ураган унес 275 жизней, обрушившись на остров. The army struck at dawn. ≈ Армия атаковала на рассвете. He divided his forces, struck where there was no use in striking. ≈ Он разделил свои силы, атаковал там, где в этом не было нужды. The Duke had been stricken by paralysis. ≈ Герцога разбил паралич. to strike back ≈ нанести ответный удар, дать сдачи( at smb.) to strike the first blowбыть зачинщиком to strike a blow forзаступиться за within striking distanceв пределах достижимости
    4) поражать, производить впечатление He struck me by his knowledge. ≈ Он поразил меня своими знаниями. He always strikes students that way. ≈ Он всегда так действует на студентов. He doesn't strike me as (being) genius. ≈ Он не производит впечатления гения. The story stuck me as ridiculous. ≈ Рассказ поразил меня своей нелепостью. How does it strike you? ≈ Что вы об этом думаете? An idea suddenly struck me. ≈ Меня внезапно осенила мысль. It never struck me before. ≈ Мне это никогда еще не приходило в голову. {to }strike the eye ≈ бросаться в глаза {to }strike dumb ≈ ошарашить( кого-л.) Syn: affect, impress, touch
    5) доводить (доходить) до некоторого состояния( связанного с физическим ущербом) to strike smb dead ≈ убить A great cold had struck him deaf. ≈ Сильнейшая простуда сделала его глухим. He looked stricken into stone. ≈ Он словно обратился в камень. разг.Strike me dumb! ≈ Убей меня бог! разг.And strike me Blind, but I've met him before! ≈ Чтоб я ослеп, если я его раньше не встречал! разг. Strike! Who the hell was responsible? ≈ Черт побери! Кто это сделал?
    6) (связано с 5 и отчасти с
    6) вселять (страх и т.п.) His appearance will strike terror into his enemies. ≈ Его появление вселяло ужас во врагов. His appearance struck her with terror. ≈ Его появление наполнило ее страхом.
    7) производить действия, связанные с ударами, касаниями и т.п. а) высекать, зажигать(ся) (об огне - с помощью кремня или спички) to strike a match ≈ чиркнуть спичкой, зажечь спичку These matches are too wet to strike. ≈ Эти спички слишком сырые, чтобы зажечься. to strike a light ≈ зажечь свет( с помощью спички и т.п.) б) чеканить( монету), штамповать, печатать This medal appears to have been chased by hand and not to have been struck from a die. ≈ Эта медаль выглядит как гравированная вручную, а не штампованная. How long will it take to strike a film? ≈ Сколько времени уйдет на то, чтобы отпечатать фильм? в) извлекать звук, звучать, стучать( о сердце, пульсе), бить (о часах) to strike a chord on the pianoбрать аккорды на пианино His heart struck heavily when the house was visible. ≈ При виде дома сердце его забилось. It has just struck four. ≈ Только что пробило четыре. перен. Your hour has struck. ≈ Твой час пробил. перен. to strike a sour note ≈ прозвучать печальной нотой перен. to strike an incongruous note ≈ портить впечатление перен. She had now struck sixty. ≈ Ей бы сейчас стукнуло
    60. Syn: (cause to) sound г) нажимать( клавиши) With one hand we strike three or four notes simultaneously. ≈ Одной рукой мы способны взять три или четыре ноты одновременно.
    8) направляться, сворачивать (как правило с указанием направления: across, aside, down, forth, forward, into, over, off, to и т.п.) Instead of going by town, we had struck away northward. ≈ Вместо того, чтобы идти мимо города, мы свернули на север. Leaving the town, we now strike off towards the river. ≈ Оставив город, мы движемся к реке. The road strikes into the forest. ≈ Дорога сворачивает в лес. Road strikes away to the left. ≈ Дорога уходит влево. strike to the left ≈ поверните налево to strike a line, to strike a pathдвигаться в направлении( букв. и перен.)
    9) а) спускать, убирать( о чем-то натянутом или поднятом: парусах, палатке и т.п.) to strike the flag, to strike one's coloursопускать флаг( как знак уважения или при сдаче) б) перен. сдаваться( от to strike the flag) Captain reported that the fort had struck. ≈ Капитан доложил, что форт сдался. He would have clearly liked to stick out;
    but there was something about the lot of us that meant mischief, and at last he struck (Stevenson). ≈ Он очевидно хотел бы отказаться, но было нечто столь угрожающее в большинстве из нас, что он в конце концов уступил.
    10) проводить линию, чертить Strike a line from A to B. ≈ Проведи линию из A в B.
    11) вычеркивать, исключать (см. также strike off, strike out) Over strong objections from the prosecutor, the judge ordered the question stricken. ≈ В связи с решительным протестом прокурора судья приказал исключить вопрос. Do you believe that the crash was an accident? Strike that. ≈ И ты веришь, что катастрофа была случайной? Это исключено!
    12) сглаживать выравнивать (поверхность зерна, песка и т.п.)
    13) приходить к соглашению, договариваться {to }strike a bargainдоговоритьсяцене) {to }strike a happy mediumнаходить компромисс
    14) открыть, обнаружить, достичь желаемого (внезапно - сравни с
    4) strike oil strike it richstrike aside strike at strike down strike from strike home strike in strike into strike off strike on strike out strike through strike together strike up
    2. сущ.
    1) удар preemptive strikeупреждающий удар (ядерное нападение, опережающее удар противника)
    2) открытие месторождения( нефти, руды и т. п.)
    3) неожиданная удача Syn: lucky strike II
    1. сущ.
    1) забастовка, стачка to avert a strike ≈ предотвращать забастовку to break (up) a strike ≈ подавлять забастовку to call, organize a strike ≈ организовывать забастовку to conduct, stage a strikeпроводить забастовку to settle a strike ≈ урегулировать забастовку (разрешить конфликт, удовлетворить требования бастующих) strike action ≈ стачечная борьба to be on strikeбастовать to go on strike ≈ объявлять забастовку general strike hunger strike quickie strike rent strike sit-down strike sympathy strike sympathetic strike token strike unofficial strike wildcat strike Syn: walkout
    2) коллективный отказ( от чего-л.), бойкот buyers' strike ≈ бойкотирование покупателями определенных товаров или магазинов
    2. гл. бастовать;
    объявлять забастовку (for, against) The women have threatened to strike against unequal pay. ≈ Женщины выдвинули угрозу объявления забастовки по поводу нарушений, касающихся выплаты жалования. удар - * attack (авиация) удар по наземной цели - * weapon наступательное оружие - to make a * at smb. замахнуться на кого-л. (кулаком, оружием) ;
    нанести удар кому-л.;
    укусить /ужалить/ кого-л. (о змее) - to counter a * (военное) отражать удар - to exploit a * (военное) развивать успех (достигнутый в результате удара) (разговорное) воздушный налет удар, бой (часов) (американизм) плохой удар;
    пропущенный мяч( в бейсболе) открытие месторождения( особ. золота) неожиданная удача (тж. lucky *) - a lucky * in politics политическая победа( на выборах и т. п.) (американизм) недостаток;
    помеха - his racial background was a * against him его расовая принадлежность была препятствием на его пути клев - I've just got a * у меня только что клюнуло подсечка( лесы) большой улов гребок (для сгребания лишнего зерна с меры) (геология) простирание( жилы или пласта) > to have two *s against one быть в невыгодном положении ударять, бить - to * (on /upon/) the table стукнуть по столу - to * smb. ударить кого-л. - to * smb. in the face ударить кого-л. по лицу - he struck his enemy on the head он ударил своего врага по голове - to * a blow нанести удар - to * a voilent blow at smb., to * smb. a violent blow нанести кому-л. сильный удар, сильно ударить кого-л. - to * a blow aside отбить /парировать/ удар - to * back нанести ответный удар, дать сдачи - to * the first blow быть зачинщиком (в ссоре, драке) - who struck the first blow? кто начал( ссору, драку) ?, кто первый ударил? - to * a blow for smb., smth. выступить в защиту кого-л., чего-л. - we have struck a blow for freedom мы выступили в защиту свободы - to * a weapon from smb.'s hand выбить оружие из чьих-л. /у кого-л. из/ рук - to * with smth. ударить /бить/ чем-л. - he struck the nail with a hammer он ударил по гвоздю молотком - to * the hands together хлопнуть в ладоши ударяться, стукаться;
    попадать - to * smth., to * on /upon, against/ smth. ударяться обо что-л., наскакивать на что-л.;
    попадать во что-л. - to * the floor удариться об пол - to * a mine наскочить на мину - to * (the) bottom сесть на мель - two ships struck in midchannel два судна столкнулись в фарватере - his head struck (against) the pavement он ударился /стукнулся/ головой о тротуар - she struck her elbow against the door она ударилась локтем о дверь - the lightning struck the tree молния ударила в дерево - the light struck the windows свет упал на окна ударять (по клавишам, струнам) - to * a harp играть на арфе - to * a note взять ноту нападать - the enemy struck at dawn враг ударил на рассвете - they struck the retreating enemy они атаковали отступающего противника поражать;
    сражать - to * smb. dead поразить кого-л. насмерть - to * smb. blind ослепить кого-л. - to be struck blind ослепнуть;
    быть ослепленным - to * smb. dumb лишить кого-л. дара речи;
    ошарашить кого-л. - I was struck dumb with amazement я онемел от удивления - the epidemic struck the country страну поразила эпидемия - to * with /by/ smth. поражать чем-л. - to be stricken by paralysis быть разбитым параличом - to * smb. to the heart поразить кого-л. в самое сердце (тж. on, upon) находить, наталкиваться, случайно встречать - to * ore открыть месторождение руды - to * water найти воду - to * oil открыть /найти/ нефтяной источник;
    сделать выгодную сделку, добиться успеха;
    преуспеть - to * upon an idea (случайно) напасть на мысль - to * (up) on a plan придумать план - the answer struck him suddenly внезапно он понял, в чем дело;
    его осенило направляться;
    поворачивать - to * across an island пересекать остров - to * into the woods направляться /сворачивать/ в лес;
    углубляться в лес - to * northward направиться /повернуть/ на север - the range of hills *s southerly цепь холмов тянется к югу /в южном направлении/ - to * to the right повернуть направо - the road *s away to the left дорога круто сворачивает влево углублятьсятему и т. п.) - to * into one's subject углубляться в свой предметсвою тему/ - to * out of one's subject отходить от своего предмета /от своей темы/ проникать;
    пробиваться - to * through clouds пробиваться сквозь облака - sun rays struck through the fog лучи солнца пробивались сквозь туман - the wind struck through the cracks ветер проникал сквозь /задувал в/ щели - the cold struck through my clothes холод проникал сквозь мою одежду - to * (in) to the marrow пронизывать /пробирать/ насквозь /до мозга костей/ - the arrow struck through his armour стрела пробила /пронзила/ его латы достигать - to * the village достичь деревни - to * the right path выйти на нужную /правильную/ дорогу - we struck the main road мы вышли на главную дорогу - the sound struck (upon) his ear звук достиг /донесся до/ его слуха - to * soundings( морское) прийти на глубину, доступную измерению ручным лотом исключать;
    отменять;
    вычеркивать - * the last paragraph вычеркните последний абзац - to * smth. on the ground that there was no corroboration отменить что-л. на том основании, что это не получило подтверждения - to * a communication from the record изъять сообщение из протокола - they demanded that the book be struck off the list они потребовали исключить книгу из списка - if you disagree with anything I have written, * it through если вы не согласны с чем-л. из написанного мною, просто вычеркните это - their names have been struck through and are almost illegible их фамилии были зачеркнуты, и теперь их почти невозможно прочесть поражать, производить впечатление;
    привлекать внимание - to * smb. as (being) clever производить на кого-л. впечатление умного человека;
    казаться кому-л. умным - as it *s me как мне кажется - that *s me as rather silly это кажется мне довольно глупым;
    это поражает меня своей глупостью - it struck me that he was not telling the truth мне показалось, что он не говорит правды - we were struck favourably with the plan план произвел на нас положительное впечатление - the room struck cold and damp комната показалась /выглядела/ холодной и сырой - his attention was struck by the unusual change его внимание было привлечено необычной переменой - she always *s strangers that way она всегда производит такое впечатление на чужих - how does it * you? что вы об этом думаете?;
    как вам это нравится? - how does his playing * you? как вам нравится его игра? - to * the /one's/ eye бросаться в глаза, привлекать внимание - what a sight struck my eyes! какое зрелище открылось моим глазам! приходить в голову - a thought has struck me мне пришла( в голову) мысль;
    меня осенила мысль - it struck me immediately that I had made a blunder я сразу понял, что сделал /допустил/ ошибку (американизм) (военное) служить денщиком (разговорное) неожиданно встретить - to * the name of a friend in a newspaper натолкнуться в газете на фамилию приятеля вызывать( какие-л. чувства) - to * a deep chord in smb.'s heart вызвать глубокий отклик в душе - to * a chord of memory вызвать воспоминания - to * the right note взять верный тон;
    попасть в тон - to * a false note взять неправильный тон;
    звучать фальшиво - to * a warning note насторожить, предупредить вселять (ужас и т. п.) - to * with awe внушать благоговейный страх - to be struck with panic быть охваченным паникой - the scream struck terror in me этот крик вселил в меня ужас - he was struck with shame ему вдруг /невольно/ стало стыдно высекать (огонь) ;
    зажигать - to * a match зажечь спичку, чиркнуть спичкой - to * sparks out of flint высекать искры из кремня - to * a spark out of smb. зажечь кого-л., вызвать в ком-л. энтузиазм (электротехника) зажигать дугу зажигаться - that * only on the box спички, которые зажигаются только о коробок - the matches were too wet to * спички намокли и не зажигались бить (о часах) - this clock *s (the hours etc.) эти часы отбивают время;
    это часы с боем - the clock is striking часы бьют - it has just struck four только что пробило четыре (часа) - the hour has struck пробил час, настало время - his hour has struck его час пробил - to * the bell (морское) бить склянки биться( о сердце) - his heart struck heavily when he saw his house его сердце сильно забилось, когда он увидел родной дом чеканить (монету, медаль) сделать, выбить ( бирку, ярлык) спускать( флаг) - to * the flag (морское) спускать флаг;
    сдавать командование соединением;
    сдаваться, покоряться убирать (паруса) - to * hull (морское) убрать все паруса и закрепить румпель в подветренном положении (в шторм) - to * a mast (морское) срубить мачту свернуть( палатки) - to * camp сниматься с бивака;
    свертывать лагерь (строительство) снимать (леса) (театроведение) убирать, разбирать( декорации) ;
    демонтировать( сцену) (театроведение) гасить, тушить, убавлять( свет) подводить (баланс) - to * an average выводить среднее число добиваться( равновесия) заключать( сделку) - to * a bargain заключить сделку;
    прийти к соглашению, договориться - to * hands ударить по рукам, заключить сделку составлять (список и т. п.) - to * a jury составить список присяжных (давать сторонам возможность вычеркнуть одинковое количество кандидатов) - to * a committee образовать комитет подсекать( рыбу) загарпунить (кита) клевать, брать приманку ( о рыбе) кусать, жалить ( о змее) - struck by a snake укушенный змеей пускать (корни) ;
    приниматься - the tree struck its roots deep дерево пустило глубокие корни укореняться, прививаться, приживаться сажать, культивировать( растения) прокрашивать (ткань, дерево) впитываться, растекаться( о краске) просаливать, пропитывать солью (мясо, рыбу) разгружать (корабль) разгружаться( морское) спускать (в трюм;
    тж. * down) ровнять гребком (меру зерна) мездрить( кожу) сдирать( мездру) (специальное) отбивать черту (намеленной веревкой) - to strike at smb., smth. набрасываться /нападать/ на кого-л., что-л.;
    наносить удар кому-л., чему-л.;
    направлять удар на кого-л., что-л.;
    (военное) наступать на кого-л., что-л. - to * at smb. with a sword нанести кому-л. удар шпагой /саблей/ - to * at the dog with a stick замахнуться на собаку палкой - I struck at the ball but missed я ударил по мячу, но промахнулся - to strike into smth. начинать что-л.;
    вмешиваться во что-л. - to * into a song начинать петь, заводить песню - he struck into another song он запел /завел/ другую /новую/ песню - the orchestra struck into another waltz оркестр заиграл еще один вальс - to * into a gallop пускаться в галоп (конный спорт) - to * into a quarrel вмешаться в ссору - to * into conversation вступить в разговор - to strike smth. into smth. заставлять что-л. проникать во что-л.;
    втыкать, вонзать, вколачивать что-л. во что-л. - to * the nail into the board загнать гвоздь в доску - to strike smth. into smb. вонзать что-л. в кого-л.;
    давать, придавать что-л. кому-л. - to * life into smb. вдохнуть жизнь в кого-л. - to strike for smth. стремиться к чему-л., делать усилие, чтобы добиться чего-л.;
    бороться, сражаться за что-л. - the futility of striking for what seems unattainable тщетность стремлений к тому, что недостижимо - to * for freedom бороться за свободу - to * vigorously for success настойчиво добиваться успеха - to strike smb. for smth. (американизм) (сленг) вымогать, выпрашивать что-л. у кого-л.;
    просить, искать протекции у кого-л. - to * smb. for a loan просить кого-л. одолжить денег - he struck his friend for a job он попросил приятеля подыскать ему работу > to * an attitude принять( театральную) позу > to * at the root /at the foundation/ of smth. стремиться искоренить основу чего-л.;
    вырвать что-л. с корнем;
    подрывать самую основу чего-л. > to * on truth попасть в цель, найти истину, правильно угадать > to * home попасть в цель;
    попасть в самую точку;
    дойти до самого сердца;
    брать за душу;
    задевать за живое, больно задевать > to * it rich напасть на жилу;
    неожиданно разбогатеть;
    преуспеть > to be struck on smb. быть влюбленным в кого-л. > to * smb. all of a heap ошеломить кого-л. > to * smb. to the quick задеть кого-л. за живое > * me dead! (просторечие) разрази меня господь /гром/!;
    умереть мне на этом месте! > * while the iron is hot, * the iron while it is hot (пословица) куй железо, пока горячо забастовка, стачка - all-out * всеобщая забастовка - to be on * бастовать - to go on * объявить забастовку, забастовать - sympathetic * забастовка солидарности - * movement стачечное движение - the General S. (историческое) Всеобщая стачка (в Англии в 1926 г.) - hunger * голодная забастовка;
    отказ принимать пищу - the * has been called off забастовка была отменена /прекращена/ коллективный отказ (от чего-л.) ;
    бойкот - buyers' * бойкотирование покупателями определенных товаров или магазинов бастовать;
    объявлять забастовку - to * against long hours бастовать, добиваясь сокращения рабочего дня - to * for higher pay забастовать, чтобы добиться повышения зарплаты прекращать работу ~ приходить в голову;
    an idea suddenly struck me меня внезапно осенила мысль to ~ up an acquaintance завязать знакомство;
    the band struck up оркестр заиграл ~ забастовка, стачка;
    to be on strike бастовать;
    to go on strike объявлять забастовку, забастовать ~ коллективный отказ (от чего-л.), бойкот;
    buyers' strike бойкотирование покупателями определенных товаров или магазинов call a ~ объявлять забастовку go-slow ~ забастовка, при которой снижают темп работы go-slow ~ забастовка, при которой преднамеренно замедляется темп работы ~ sl. просить, искать протекции;
    he struck his friend for a job он попросил приятеля подыскать ему работу ~ бить (о часах) ;
    it has just struck four только что пробило четыре;
    the hour has struck пробил час, настало время;
    his hour has struck его (смертный) час пробил ~ бить (о часах) ;
    it has just struck four только что пробило четыре;
    the hour has struck пробил час, настало время;
    his hour has struck его (смертный) час пробил how does it ~ you? что вы об этом думаете?;
    how does his suggestion strike you? как вам нравится его предложение? how does it ~ you? что вы об этом думаете?;
    how does his suggestion strike you? как вам нравится его предложение? hunger ~ голодная забастовка illegal ~ незаконная забастовка illegal ~ неофициальная забастовка ~ бить (о часах) ;
    it has just struck four только что пробило четыре;
    the hour has struck пробил час, настало время;
    his hour has struck его (смертный) час пробил lawful ~ правомерная забастовка ~ проникать;
    пронизывать;
    the light strikes through the darkness свет пробивается сквозь темноту lightning ~ спонтанная забастовка local ~ местная забастовка ~ высекать (огонь) ;
    зажигать(ся) ;
    to strike a match чиркнуть спичкой, зажечь спичку;
    the match won't strike спичка не зажигается national one-day ~ общенациональная однодневная забастовка political ~ политическая забастовка protest ~ забастовка протеста secondary ~ забастовка во второстепенной отрасли secondary ~ забастовка на второстепенном предприятии selective ~ забастовка на ключевых участках производства to ~ the first blow быть зачинщиком;
    the ship struck a rock судно наскочило на скалу sit-down ~ сидячая забастовка sit-in ~ сидячая (или итальянская) забастовка spontaneous ~ стихийная забастовка staggered ~ забастовка по скользящему графику ~ производить впечатление;
    the story strikes me as ridiculous рассказ поражает меня своей нелепостью strike бастовать;
    объявлять забастовку (for, against) ~ бастовать ~ бить (о часах) ;
    it has just struck four только что пробило четыре;
    the hour has struck пробил час, настало время;
    his hour has struck его (смертный) час пробил ~ бойкот ~ вселять (ужас и т. п.) ~ высекать (огонь) ;
    зажигать(ся) ;
    to strike a match чиркнуть спичкой, зажечь спичку;
    the match won't strike спичка не зажигается ~ добираться, достигать ~ забастовка, стачка;
    to be on strike бастовать;
    to go on strike объявлять забастовку, забастовать ~ забастовка ~ коллективный отказ (от чего-л.), бойкот;
    buyers' strike бойкотирование покупателями определенных товаров или магазинов ~ коллективный отказ ~ мера емкости( разная в разных районах Англии) ~ вчт. нажать ~ вчт. нажимать ~ найти;
    наткнуться на, случайно встретить;
    to strike the eye бросаться в глаза;
    to strike oil открыть нефтяной источник;
    перен. достичь успеха;
    преуспевать ~ направляться (тж. strike out) ;
    strike to the left поверните налево ~ неожиданная удача (тж. lucky strike) ~ объявлять забастовку ~ открытие месторождения (нефти, руды и т. п.) ~ открытие месторождения ~ подводить (баланс), заключать (сделку) ~ подводить (баланс) ;
    заключать (сделку) ;
    to strike an average выводить среднее число ~ подсекать (рыбу) ;
    strike at наносить удар, нападать;
    strike down свалить с ног, сразить;
    strike in вмешиваться( в разговор) ~ поражать, сражать;
    to strike dumb лишить дара слова;
    ошарашить (кого-л.) ~ приходить в голову;
    an idea suddenly struck me меня внезапно осенила мысль ~ производить впечатление;
    the story strikes me as ridiculous рассказ поражает меня своей нелепостью ~ проникать;
    пронизывать;
    the light strikes through the darkness свет пробивается сквозь темноту ~ sl. просить, искать протекции;
    he struck his friend for a job он попросил приятеля подыскать ему работу ~ геол. простирание жилы или пласта ~ пускать (корни) ~ ровнять гребком (меру зерна) ~ сажать ~ спускать (флаг) ;
    убирать (паруса и т. п.) ;
    to strike camp, to strike one's tent сняться с лагеря ~ стачка, забастовка ~ стачка ~ удар ~ ударять (по клавишам, струнам) ~ (struck;
    struck, уст. stricken) ударять(ся) ;
    бить;
    to strike a blow нанести удар;
    to strike back нанести ответный удар, дать сдачи ~ ударять(ся), бить ~ чеканить, выбивать ~ амер. sl. шантажировать, вымогать ~ (struck;
    struck, уст. stricken) ударять(ся) ;
    бить;
    to strike a blow нанести удар;
    to strike back нанести ответный удар, дать сдачи to ~ a blow (for smb., smth.) выступить в защиту (кого-л., чего-л.) ~ upon напасть на (мысль) ;
    to strike a note вызвать определенное впечатление ~ attr. забастовочный, стачечный;
    strike action стачечная борьба to ~ (smb.) all of a heap ошеломлять( кого-л.) to ~ home больно задеть, задеть за живое;
    to strike hands ударить по рукам;
    to strike an attitude принять (театральную) позу ~ any key вчт. нажмите любую клавишу ~ подсекать (рыбу) ;
    strike at наносить удар, нападать;
    strike down свалить с ног, сразить;
    strike in вмешиваться (в разговор) ~ attr. забастовочный, стачечный;
    strike action стачечная борьба ~ (struck;
    struck, уст. stricken) ударять(ся) ;
    бить;
    to strike a blow нанести удар;
    to strike back нанести ответный удар, дать сдачи ~ спускать (флаг) ;
    убирать (паруса и т. п.) ;
    to strike camp, to strike one's tent сняться с лагеря ~ подсекать (рыбу) ;
    strike at наносить удар, нападать;
    strike down свалить с ног, сразить;
    strike in вмешиваться (в разговор) ~ поражать, сражать;
    to strike dumb лишить дара слова;
    ошарашить (кого-л.) to ~ home больно задеть, задеть за живое;
    to strike hands ударить по рукам;
    to strike an attitude принять (театральную) позу to ~ home больно задеть, задеть за живое;
    to strike hands ударить по рукам;
    to strike an attitude принять (театральную) позу to ~ home попасть в цель ~ подсекать (рыбу) ;
    strike at наносить удар, нападать;
    strike down свалить с ног, сразить;
    strike in вмешиваться (в разговор) ~ into вонзать ~ into вселять (ужас и т. п.) ~ into направляться, углубляться ~ into начинать;
    to strike into a gallop пускаться в галоп ~ into начинать;
    to strike into a gallop пускаться в галоп to ~ it rich напасть на жилу to ~ it rich преуспевать;
    to strike out a new line for oneself выработать для себя новую линию поведения (теорию и т. п.) ~ off вычитать( из счета) ~ off вычеркивать ~ off делать( что-л.) быстро и энергично ~ off полигр. отпечатывать ~ off отрубать( ударом меча, топора) ~ найти;
    наткнуться на, случайно встретить;
    to strike the eye бросаться в глаза;
    to strike oil открыть нефтяной источник;
    перен. достичь успеха;
    преуспевать ~ спускать (флаг) ;
    убирать (паруса и т. п.) ;
    to strike camp, to strike one's tent сняться с лагеря ~ out выбрасывать ~ out вычеркивать ~ out вычеркнуть ~ out делать рабочий чертеж ~ out изобрести, придумать;
    to strike out a new idea изобрести новый план ~ out изобретать ~ out набрасывать план ~ out придумывать ~ out энергично двигать руками и ногами (при плавании) ;
    to strike out for the shore быстро поплыть к берегу ~ out изобрести, придумать;
    to strike out a new idea изобрести новый план to ~ it rich преуспевать;
    to strike out a new line for oneself выработать для себя новую линию поведения (теорию и т. п.) ~ out энергично двигать руками и ногами (при плавании) ;
    to strike out for the shore быстро поплыть к берегу ~ out pleadings признавать состязательные бумаги противной стороны, не имеющие юридического значения ~ найти;
    наткнуться на, случайно встретить;
    to strike the eye бросаться в глаза;
    to strike oil открыть нефтяной источник;
    перен. достичь успеха;
    преуспевать to ~ the first blow быть зачинщиком;
    the ship struck a rock судно наскочило на скалу ~ the iron while it is hot посл. куй железо, пока горячо ~ through зачеркивать;
    strike up начинать ~ направляться (тж. strike out) ;
    strike to the left поверните налево ~ through зачеркивать;
    strike up начинать to ~ up an acquaintance завязать знакомство;
    the band struck up оркестр заиграл ~ upon достигать (о звуке) ~ upon напасть на (мысль) ;
    to strike a note вызвать определенное впечатление ~ upon падать на( о свете) ~ upon придумывать (план) sympathetic ~ забастовка солидарности sympathy ~ = sympathetic strike sympathetic: ~ сочувственный;
    полный сочувствия;
    вызванный сочувствием;
    sympathetic strike забастовка солидарности sympathy ~ = sympathetic strike sympathy ~ забастовка солидарности token ~ символическая забастовка unauthorized ~ неразрешенная забастовка wildcat ~ забастовка, не санкционированная профсоюзом wildcat ~ незаконная забастовка wildcat ~ неофициальная забастовка wildcat ~ несанкционированная забастовка wildcat ~ стихийная забастовка wildcat: ~ незаконный, не соответствующий договору, несанкционированный;
    wildcat strike забастовка, проведенная рабочими без разрешения профсоюза work-to-rule ~ итальянская забастовка work-to-rule ~ работа строго по правилам

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > strike

  • 17 замена

    БФРС > замена

  • 18 inter

    I adv. редко
    между, посреди (stetit arduus i. pontus VF)
    II inter praep. cum acc.
    1) между (i. urbem et Tiberim L; i. spem et desperationem haesitare QC; i. spem curamque, timores i. et iras H; terras i. caelumque V); среди (i. equites proeliari L; peritissimus i. duces L); посреди (erat i. planitiem mons Sl); в середину (i. medios hostes se conjicere L); в (i. angustias vicorum Su)
    3) юр.
    i. sicarios accusare Cобвинять в убийстве
    4) на, в, перед
    i. manūs C, Cs, Vруками или в (на) руках, перен. V под руками, тут же
    i. ora alicujus QC — на глазах у кого-л.
    5) в промежутке времени, между (i. horam tertiam et quartam L); во время, в течение (i. tot annos C; i. cenam C; i. epulas Sl, T; i. lusum Pt)
    6) возвр.
    i. se — между собой, друг (от) друга, взаимно (res i. se similes C, Q; aliquid i. se dividere Nep; colles i. se propinqui Sl)
    i. homines esse C — быть среди людей (на людях), тж. быть в живых
    i. exempla esse Sen, Tслужить примером
    i. omnes excellere Cпревосходить всех
    quod i. nos liceat (dicere) C, тж. i. nos dictum sit Terпусть это будет сказано между нами
    i. paucos (i. pauca) — особенно, на редкость (i. paucos disertus Q)
    i. cuncta H (omnia QC, cetera L) — прежде всего
    i. initia (principia) CC — вначале, сперва
    i. vias Pl, Ter — в пути, дорогой
    i. haec (или quae) L, QC etc.между тем
    i. (aliquas, eas) moras Sl, PJ, Suтем временем
    III inter- приставка, обозначающая
    2) временами, от времени до времени ( intermittere)
    3) гибель, уничтожение ( interire)

    Латинско-русский словарь > inter

  • 19 action

    n
    1) действие, мера, шаг, выступление, акция
    2) юр. судебное дело; иск
    3) воен. боевые действия; бой, сражение

    to bring into action — 1) бросать / вводить в бой 2) приводить в действие

    to bring legal action against smbвозбуждать дело против кого-л.; подавать в суд на кого-л.

    to call off one's industrial action — отменять забастовку

    to carry out terrorist actions — осуществлять террористические акты / акты террора

    to condemn smb's actions — осуждать чьи-л. действия / шаги

    to connive at aggressive actions — попустительствовать агрессивным действиям, закрывать глаза на агрессивные действия

    to contemplate actions — намечать меры / шаги

    to defend one's actions — оправдывать свои действия

    to dismiss an action — прекращать / закрывать дело

    to end one's strike action — прекращать забастовку

    to expose smb's actions — разоблачать чьи-л. действия

    to fight a rearguard action1) воен. вести арьергардные бои 2) делать последние попытки отстоять свою позицию

    to incite smb to action — побуждать / подстрекать кого-л. к действию

    to initiate action(s) — начинать действие, приступать к действиям

    to invalidate actions — аннулировать / лишать юридической силы какие-л. действия / меры / шаги

    to lift an actionотменять какую-л. акцию / меру

    to lose one's court action — проигрывать дело в суде

    to plan further actions — планировать дальнейшие акции / шаги

    to pledge to take actions — обязываться предпринять меры / шаги

    to preclude any actions — предотвращать / исключать любые действия

    to prevent smb's actions — пресекать чьи-л. действия

    to prod smb into actions — подталкивать кого-л. к действиям

    to put smb out of action — выводить кого-л. из строя

    to regard smb's actions as... — рассматривать чьи-л. действия как...

    to spur smb into action — подталкивать / подстрекать кого-л. к действиям

    to sting smb into actions — подталкивать кого-л. к действиям

    to support smb's actions — поддерживать чьи-л. действия

    to take actions against smb (on smth) — принимать меры против кого-л.

    to take legal action against smbподавать в суд на кого-л.; привлекать кого-л. к судебной ответственности; возбуждать дело против кого-л.

    to translate smth into a positive action — претворять что-л. в дела

    to undermine smb's concerted actions — подрывать чьи-л. согласованные действия

    to uphold smb's actions — поддерживать чьи-л. действия

    to wink at aggressive actions — попустительствовать агрессивным действиям, закрывать глаза на агрессивные действия

    - action against separatism
    - action against terrorism
    - action at law
    - action for damages
    - Action on Smoking and Health
    - actions match one's words
    - adventurous actions
    - affirmative action
    - aggressive actions
    - anti-government actions
    - anti-monopoly actions
    - anti-NATO actions
    - anti-racist actions
    - anti-war actions
    - appropriate actions
    - arbitrary police actions
    - armed actions
    - ASH
    - at risk of vindictive actions from smb
    - barbarous actions
    - brutal actions
    - civic action
    - civil action
    - collective actions
    - combined actions
    - concerted actions
    - congressional actions
    - coordinated actions
    - coordination of actions
    - counter action
    - course of action
    - court action
    - covert actions
    - criminal action
    - decisive actions
    - delaying actions
    - deliberate action
    - democratic actions
    - diplomatic action
    - direct action
    - disciplinary action against smb
    - disciplinary action
    - dishonorable action
    - disunity of actions
    - drastic actions
    - effective actions
    - efficiency of actions
    - emergence actions
    - enemy actions
    - energetic actions
    - enforcement actions
    - escalation of military actions
    - executive action
    - external action
    - follow-up actions
    - formal actions
    - friendly action
    - full-scale actions
    - government actions
    - harsh actions
    - hasty actions
    - heavy-handed actions
    - high-handed actions
    - holding actions
    - illegal actions
    - illegitimate actions
    - immediate actions
    - in action
    - indirect action
    - injurious actions
    - integrated actions
    - international actions
    - job action
    - joint actions
    - killed in action
    - lawful actions
    - lawless actions
    - legal action
    - legislative actions
    - legitimate actions
    - limited industrial action
    - line of action
    - MIA
    - militant actions
    - military action
    - missing in action
    - more overt actions
    - multilateral actions
    - national action
    - nationwide action
    - nonreversible actions
    - nonviolent actions
    - one-sided actions
    - open action
    - overt action against smb
    - peace action
    - plan of actions
    - police actions
    - police took no action
    - political action
    - popular action
    - positive actions
    - powerful actions
    - precipitate actions
    - predatory actions
    - preventive actions
    - prompt actions
    - protest action
    - provocative action
    - punitive action
    - radical actions
    - rash actions
    - rearguard action
    - reciprocal actions
    - reflex actions
    - renunciation of forcible actions
    - repressive actions
    - resolute actions
    - retaliatory actions
    - reversible actions
    - revolutionary actions
    - secondary actions
    - separate actions
    - social actions
    - sordid actions
    - spontaneous actions
    - strike action
    - strikers have ended their action
    - strong actions
    - subversive actions
    - sweeping security action
    - swift actions
    - sympathetic action
    - targeted action
    - terrorist action
    - timely actions
    - tit-for-tat action
    - tough actions
    - treacherous action
    - unconstitutional actions
    - unilateral actions
    - united actions
    - unity of actions
    - urgent actions
    - vigorous actions
    - violent actions
    - wave of student action

    Politics english-russian dictionary > action

  • 20 приводити

    = привести́
    1) приводи́ть, привести́; ( заставлять силой прийти) прита́скивать, притащи́ть; ( служить причиной чего-нибудь) доводи́ть, довести́
    2) (о животных: давать приплод) приноси́ть, принести́; ( о рыбах и некоторых животных) мета́ть (несоверш.), ( только о рыбах) намётывать, намета́ть; (о людях: производить на свет) роди́ть

    Українсько-російський словник > приводити

См. также в других словарях:

  • лю́ди — 1) людей, людям, людьми, о людях, мн. 1. мн. ч. к человек. [Летописец:] Передо мной опять выходят люди, Уже давно покинувшие мир Властители, которым был покорен И недруги и старые друзья. Пушкин, Борис Годунов (черновая редакция). [Воробьев] как… …   Малый академический словарь

  • люди — 1. ЛЮДИ, людей, людям, людьми, о людях; мн. 1. к Человек. На улице много людей. Все л. смертны. Л. борются за мир. Обращение к людям всего мира. // чего или какие. Те, кто принадлежит к одной общественной среде, характеризующиеся наличием каких л …   Энциклопедический словарь

  • люди — I люде/й, лю/дям, людьми/, о лю/дях; мн. см. тж. людской 1) а) к человек На улице много людей. Все лю/ди смертны. Лю …   Словарь многих выражений

  • Достоевский, Федор Михайлови — писатель, родился 30 октября 1821 г. в Москве, умер 29 января 1881 г., в Петербурге. Отец его, Михаил Андреевич, женатый на дочери купца, Марье Федоровне Нечаевой, занимал место штаб лекаря в Мариинской больнице для бедных. Занятый в больнице и… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Кутузов, Михаил Илларионович — князь Михаил Илларионович Кутузов (Голенищев Кутузов Смоленский), 40 й генерал фельдмаршал. Князь Михаил Илларионович Голенищев Кутузов [Голенищевы Кутузовы произошли от выехавшего в Россию к великому князю Александру Невскому из Германии… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Свидетели Иеговы — Свидетели Иеговы …   Википедия

  • ОБЛИТЕРАЦИЯ — (лат. obliteratio уничтожение), термин, употребляемый для обозначений закрытия, уничтожения той или иной полости или просвета посредством разрастания^ ткани, идущего со стороны стенок данного полостного образования. Указанное разрастание чаще… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Крестьяне — Содержание: 1) К. в Западной Европе. 2) История К. в России до освобождения (1861). 3) Экономическое положение К. после освобождения. 4) Современное административное устройство К. I. К. в Западной Европе. Судьбы крестьянского или земледельческого …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ЛЕКАРСТВА — ЛЕКАРСТВА. Под словом Л. в широком смысле (нем. Heilmittel, франц. remede) понимают всякое средство, а равно и всякое воздействие на больной организм, имеющее целью предупредить, уничтожить или ослабить болезненный процесс, равно как и его… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Феодализм — Содержание [О Ф. во Франции см. соотв. ст.]. I. Сущность Ф. и его происхождение. II. Ф. в Италии. III. Ф. в Германии. IV. Ф. в Англии. V. Ф. на Пиренейском полуострове. VI. Ф. в Чехии и Моравии. VII. Ф. в Польше. VIII. Ф. в России. IX. Ф. в… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»